10 міфів про тварин



Іноді дуже складно відрізнити правду від вигадки, особливо коли справа стосується тварин. Їх поведінка іноді здається таємничою та невідомою, отже цілком зрозуміло, що деякі тварини стають об’єктами вигадок. Пропонуємо вам 10 міфів і відповіді чи правдиві вони, чи ні.

африканський слон

Міф 10. Слони нічого не забувають

Ймовірніше за все в основі цього твердження лежить той факт, що слон має найбільший мозок серед всіх ссавців. Відповідно, чим більше маса мозку, тим краще його пам’ять. Слони здатні зберігати в пам’яті карту всієї території, на якій вони проживають, а це може бути площа приблизно в 100 квадратних кілометрів.

Слони кочують стадами і коли група стає занадто великою, старша дочка вожака уходить разом з частиною стада, проте вона ніколи не забуває своїх рідних. Один дослідник став свідком того, як мати та дочка впізнали одна одну через 23 роки після розлучення.


Висновок – твердження правдиве

крокодил

Міф 9. Крокодили – плакси

“Крокодилячі сльози” – цей вираз використовується вже протягом багатьох віків різними народами та означає фальшиві сльози, прикидання. Й дійсно, коли крокодил вбиває свою здобич, з його очей витікають сльози. Чому ж так відбувається?

Крокодили не можуть жувати, вони розривають жертву на шматки та проковтують цілком. Так сталося, що слізні залози розташовані як раз поруч з горлом, тому процес харчування в прямому смислі витискає сльози з очей крокодила.

Висновок – твердження правдиве

заєць

Міф 8. Зайці божеволіють в березні

Вираз “божевільний як березневий заєць”, ймовірно, знайомий не всім, але воно з’явилося в Англії у XV столітті. Слово “божевільний” можна використати до поведінки, як зі звичного тихого та спокійного раптово стає дивним, буйним та різник.


Саме так починають себе вести зайці протягом періоду розмноження, який в Європі зазвичай припадає на березень. На початку сезону самки, які ще не бажають паруватися, часто використовують передні лапи, щоб відкинути занадто надокучливих самців. В старі часи така поведінка зазвичай сприймалася помилково як боротьбу самців за самок.

Висновок – твердження правдиве

бабак

Міф 7. Бабаки пророкують настання весни

Бабак – це єдиний ссавець, на честь якого названо традиційне американське свято. Святкується він 2 лютого. Як каже легенда, щороку в цей день бабак прокидається з зимової сплячки. За повір’ям, якщо день похмурий, сурок не бачить своєї тіні та спокійно залишає нору – це значить, що зима скоро завершиться й весна буде ранньою. Якщо день сонячний, то сурок бачить свою тінь та ховається назад до нори – буде ще шість тижнів зими.

Чи можна довіряти такому прогнозу? Під зимової сплячки, яка триває до 6 місяців, бабаки знищують 1\3 своєї ваги. Просинаючись, вони реагують на зміни температури та світла, саме ці два фактори впливають на прогноз погоди.

Висновок – твердження правдиве

кажан

Міф 6. Кажани сліпі

Часто можна почути вислів “сліпий як кажан”. Воно з’явилося в результаті спостережень за тим, як ці тварини можуть орієнтуватися в цілковитій темряві. При цьому, кажани використовують ультразвукову ехолокацію, що зовсім не означає відсутність у них зору. Їх маленькі та погано розвинені очі, проте, повністю виконують свою функцію. Крім того, кажани мають чудовий слух та нюх.


Висновок – твердження хибне

собака

Міф 5. Стару собаку неможливо навчити новим трюкам

Те, що собака вже не молода, ще не означає, що вона не зможе вивчити ще пару нових трюків. Щоденних 15-хвилинних занять протягом 2 тижнів цілком вистачає аби навіть найвпертіший пес навчився командам сидіти, стояти, апорт чи інших командам. І вік тут не є перешкодою. Цю думку, скоріше, можна віднести до людини, яка становиться рабом своїх звичок.

Висновок – твердження хибне

пташеня

Міф 4. Якщо взяти пташеня до рук, то його батьки перестануть визнавати його своїм

Насправді нюх у птахів практично не розвинений. В основному вони покладаються на свій зір. В будь-якому випадку, жоден птах ні за що просто так не відмовиться від свого пташеня. Міф виник через те, що батьки-птахи відлітають від гнізда сподіваючись відволікти увагу на себе та відвести загрозу подалі від пташенят. Але навіть якщо їм не вдалося це зробити, то батьки просто спостерігають за загрозою з безпечної відстані, й щойно загроза мине, вони одразу ж повертаються до своїх пташенят.


Висновок – твердження хибне

верблюд

Міф 3. Верблюди зберігають воду в горбах

Верблюд може прожити 7 діб без води, але не через те, що він тримає тижневий запас води в своїх горбах. Вони можуть уникнути зневоднення, яке б вбило більшість інших тварин, завдяки великій кількості овальних червоних кров’яних тілець (на відміну від звичайної округлої форми). Кров зберігає нормальну текучість навіть при сильному згущенні, оскільки вузькі овальні еритроцити безперешкодно проходять через капіляри. Крім того, еритроцити верблюда мають здатність накопичувати рідину, збільшуючись в обсязі до 2,5 разів.

Гор це ніщо інше, як велика купа жиру. Жир, що міститься в горбах, не розщеплюється на воду, як вважали протягом тривалого часу, а грає роль запасу живлення для організму. Він також слугує теплоізоляцією верблюда, накопичуючись передусім на спині, яка найбільш піддається сонячним променям.

Висновок – твердження хибне

вуховертка

Міф 2. Вуховертки живуть у вухах

Вуховертки це порівняно невеликі комахи, довжиною 4-40 мм, з сильно сплюснутим та довгим гнучким тілом, яке несе на собі два хітінізованих відростка – кліщі. Не зважаючи на те, що вуховертки надають перевагу ховатися в теплих, вологих місцях, они навряд чи оберуть ваши вуха в якості свого укриття. Навіть якщо хтось з них й спробує це, вона не зможе проникнути глибоко – вушний канал заблокований вушною кісткою й ніхто не зможе її прогризти.


Звідки ж тоді вуховертка отримала свою назву? Річ у тому, що в складеному стані її крила разом з надкриллями віддалено нагадують вушну раковину людини.

Висновок – твердження хибне

лемінг

Міф 1. Лемінги скоюють масові самогубства

Міф про лемінгів займає першу сходинку нашого списку, оскільки існує вже протягом 5 століть. Ще на початку XVI століття один географ припустив, що вони падають з неба під час буревію. В наш час багато хто вважає, що під час міграції ці тваринки чинять групові самогубства, але насправді все не так драматично.

Кожні три-чотири роки популяція перебуває на межі зникнення через відсутність їжі й тваринки здійснюють масові міграції. При цьому їм доводиться стрибати зі скель у воду та пропливати великі відстані, що викликає виснаження та може призвести до смерті. Це мій також отримав своє підтвердження в документальному фільмі, який отримав кінопремію Оскар в 1958 році, де сцена масового “самогубства” лемінгів була повністю постановочною та не була знята в живій природі. Пізніше ця сцена була вирізана.

За матеріалами Zooclub

Поділіться цікавим:

Post Author: wiki4pets